Всіх постачальників цікавить питання – як замовники визначають очікувану вартість закупівлі? Де вони беруть ті чи інші ціни? Від чого вони відштовхуються? Від роздрібних цін, від цін інтернет-магазинів, від цін попередніх закупівель, від виділених бюджетів чи «зі стелі»?

Що таке очікувана вартість?

Спершу пояснимо, що ж мається на увазі під очікуваною вартістю — розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Як бачимо, це вартість товару, роботи, послуги, з конкретними умовами поставки або з ПДВ, або без урахування податку.

Як визначається очікувана вартість?

Частина правди в припущеннях постачальників щодо формування очікуваної вартості, звісно, що є. Та спробуємо розставити все по місцях. Визначення суми бюджету на конкретну закупівлю належить до програми перших кроків уповноваженого особи у проведенні торгів. Для цього вони використовують розроблену Мінекономіки методику (Наказ №275 від 18.02.2020 р.), де зазначені етапи та методи визначення очікуваної вартості. Даний манускрипт непогано застосовується для товарів та послуг. Для робіт не використовується. 

Працює це наступним чином: наприклад, потрібно закупити автомобіль, або, пральну машинку, або лопати. Відповідно до потреб визначаються основні технічні та якісні характеристики. Далі робиться пошуковий запит на наявність таких товарів на ринку (або через самостійний пошук в інтернеті, або за запитом комерційних пропозицій у декількох постачальників). 

З отриманої інформації доукомплектовують характеристики товару та визначають середню ціну серед мінімум трьох схожих пропозицій. Якщо потрібний товар є більш унікальним або потребує індивідуальних параметрів (наприклад меблі або одяг) то ціна коригується з урахуванням цих або інших можливих особливостей. 

Потім складається відповідний протокол по обґрунтуванню очікуваної вартості і процес оголошення закупівлі починається уже в системі Prozorro. 

Отже, очікувана вартість товару чи послуги не «диктується» згори. А визначається замовником ринковими методами. Постачальники можуть вплинути на рішення замовника у ситуаціях проведення ринкових консультацій або експертними висновками. 

Підсумок

1. Аналіз потреб: Визначаються основні технічні та якісні характеристики товару або послуги.
2. Пошук пропозицій: Робиться запит на наявність товарів на ринку або за допомогою комерційних пропозицій у декількох постачальників.
3. Аналіз цін: Отримані характеристики товару доповнюються і визначається середня ціна серед мінімум трьох схожих пропозицій.
4. Коригування ціни: Якщо товар є унікальним або потребує індивідуальних параметрів, ціна коригується з урахуванням цих особливостей.
5. Складання протоколу: Формується протокол по обгрунтуванню очікуваної вартості.